Процес виробництва вуглецевого волокна

Шляхом сучасної індустріалізації вуглецевого волокна є процес карбонізації вихідного волокна, а склад і вміст вуглецю в трьох використовуваних сировинних матеріалах наведено в таблиці.
Назва сирого волокна, яке використовується для виробництва вуглецевого волокна Хімічний склад Вміст вуглецю/% Вихід вуглецевого волокна/% Віскозне волокно (C6H10O5) n4521-35 Поліакрилонітрильне волокно (C3H3N) n6840-55 Асфальтове волокно C, H{{7 }}
Процес виробництва вуглецевих волокон із використанням цих трьох типів сирих волокон включає стабілізаційну обробку (на повітрі при 200-400 градусі або хімічну обробку вогнестійкими реагентами), карбонізацію (в азоті при 400-1400 градусі) та графітизація (вище 1800 градусів в атмосфері аргону). Щоб покращити адгезію між вуглецевими волокнами та композитною матрицею, необхідна обробка поверхні, розмір, сушіння та інші процеси.
Іншим способом виробництва вуглецевих волокон є метод вирощування в газовій фазі. Шляхом реакції суміші метану та водню в присутності каталізатора при високій температурі 1000 градусів можна виготовити розривні короткорізані вуглецеві волокна з максимальною довжиною до 50 см. Його структура відрізняється від вуглецевих волокон на основі поліакрилонітрилу або асфальту, які мають схильність до графітизації, хороші механічні властивості, високу провідність і легкість утворення міжшарових сполук. (Див. вуглецеві волокна, вирощені в газовій фазі)